Сніговик

Ми з ним зустрілись несподівано -
була та казочка проста:
висів на шворочці полив'яний
медовий місяць... І вуста
 
бліді тремтіли і налякані,
неначе впіймані зайці.
У білих льолях скрушно плямкали
небесні сиві мудреці.
 
А срібло сипалось монетками
з надхмарних порваних кишень.
Були і ніжність, і патетика)
Дзелень... Дзелень... Дзелень... Дзелень...
 
Тріщав мороз. Серця калатали.
Він шепотів " Ви - диво! Сон!"
Хто б міг подумать - з Адріатики
на Львів насунувся циклон.
 
Плюс три. Дощі. Любов розтанула...
Відро. Морквина. Се ля ві.
Ялинки вперто пахнуть пальмами.
І - ГРВІ... І - ГРВІ...