Сніговик

Ми з ним зустрілись несподівано -

була та казочка проста:

висів на шворочці полив'яний

медовий місяць... І вуста

 

бліді тремтіли і налякані,

неначе впіймані зайці.

У білих льолях скрушно плямкали

небесні сиві мудреці.

 

А срібло сипалось монетками

з надхмарних порваних кишень.

Були і ніжність, і патетика)

Дзелень... Дзелень... Дзелень... Дзелень...

 

Тріщав мороз. Серця калатали.

Він шепотів " Ви - диво! Сон!"

Хто б міг подумать - з Адріатики

на Львів насунувся циклон.

 

Плюс три. Дощі. Любов розтанула...

Відро. Морквина. Се ля ві.

Ялинки вперто пахнуть пальмами.

І - ГРВІ... І - ГРВІ...