Вот сыдю кала теліка ж

Да но слухаю песні

 

Нічего мне не жалко.

Нічего мне не нада.

Только б тіхо сідеть

Кала грубы сваеj.

 

Вот конец ужэ сказкі

Под названіем ласкі.

Так шо шо шэ ты скажыш,

Еслі ж Весті во здесь.

І всэ крутыця трасця

Коло нацыjі рашыj.

Ібо надто занатто

Православные фсе вж.

 

Мы тут влізлы ж в автобус

З інвалідом убогім.

Да ведь кресло взорвёш мне!

Іды на хер, друг дед!

І хоть торкавсь до матра,

Шоб з больніцы забраты,

Нічево ны дождався

От собакы с пынькэj.

 

Ну, да смішно жэ прамо,

Крокоділ шоб Макарскыj

Угостыв тэбэ маслом

Да погладыв по шэjц.

Ібо j в сновы хтось нагло

Всэ скыдав со стола харч.

З Новым роком поздравыв

Псасажырыj мін херц.

 

І прыjіхамш дохаты

Лісапедом с сумкамы,

Мы j іj пілім дрова зном

Гонды в Ліпніках ексь.

Торфу всыпавшы каплю

У во печку заляпану

Да поліньць сыруватых,

Да j лымішкы паеф.

 

І но мышы упрамо

Лізуть в Коціну ямку.

Ныпочом колюха jім!

Ныпочом мятка с хрэнь.

Так бы j нам, в обшым, свято

Завсекда j в конурах нэтр.

Ліш бы был радом Ангел,

Бы Бетховена всплеск.

 

Шо я сам ужэ значу!

А ны верш навыть складно

Ны можу зрыфмуваты

Про жытьте да бутьте.

І шукаю по саjтах

То Тамарку, то Машку.

Ну, а шэ, можэ, j Вальку сь,

Шо любылы мынэ.

 

Конькурсь, конькурсь вездзе:

Ліпшый снімок хто впрэ.

 

Вот іj я вдруг пуддався

На жыдэj провокацыю:

Раптом хто мэнэ наjдэ

Шэ с камазскых друзеj?

 

В7 с Полесья прывет,

Берендеjкі святэньк!