А ми все такі ж наївні

Мені так все доволі надоїло, що ми

 

Такі наївні і дурні, що вірим в обіцянки й мрії, що не здійснити ні тобі й мені.

 

Доволі красти, хабарі давати, давайте наведем порядок у страні.

 

Давай же славить рід козацький наший,

 

Який ніколи не кидав нікого з браттів у біді.

 

І захищати дім, і землю нашу, ціною власного життя,

 

І будимо народом Великим,

Славним і Прекрасним,

Не буде в нас ніколи, і біди й війни.

 

Тож досить красти у людей нещасних на хліб і сіль,

 

Що зараз в раз подорожав,

А будемо давать їм дім,

 

Зарплату кращу, і буде щастя,

І буде в нас все до путя!