Тиша в самоті
Люблю гуляти в тИші, в самоті,
Вона мені потрібна як повітря.
Серед природи, в тихій красоті,
Осяяній яркИм промінням світла.
Люблю відчути вітер на лиці,
Що огортає лагідно та ніжно.
Ступати по оголеній землі,
Милуючись на все, навколо, втішно.
Люблю дивитись у таємну височінь,
Її безмежність тихо нагадає.
Усе дрібниці, серед всесвіту творінь,
Роби добро, ще поки сили маєш.
© Людмила Джигора, 2018.
