Тиша в самоті

Люблю гуляти в тИші, в самоті,

Вона мені потрібна як повітря.

Серед природи, в тихій красоті,

Осяяній яркИм промінням світла.

 

Люблю відчути вітер на лиці,

Що огортає лагідно та ніжно.

Ступати по оголеній землі,

Милуючись на все, навколо, втішно.

 

Люблю дивитись у таємну височінь,

Її безмежність тихо нагадає.

Усе дрібниці, серед всесвіту творінь,

Роби добро, ще поки сили маєш.

 

© Людмила Джигора, 2018.