Зачарована
А скільки довелось відчути болю,
І чимось бути краще всіх,
Коли будуємо ми долю
В очах луна таємний сміх.
Вона так вірила, та знала,
Що має серце підказати
І кожен день його чекала
Не знала як йому сказати.
Не знала як йому віддати,
Ключі від серця золоті...
Їй час потрібний, щоб прийняти
Життя моменти дорогі
Щоб не купатись у багнюці
Та пісню у душі співати,
Я всюди бачу лиш тебе,
Але не буду сумувати.
Я після всього буду сильною,
Як і раніше ніжною й чарівною.
І це ніяк не є причиною,
Для тебе милий буду завжди вірною!
