Забракне слів

Дивлюся я на тебе, але в тім,

думки зринають дуже десь далеко.

В минулий край, у сяйві неземнім,

де гнізда в' ють, як оберіг, лелеки.

 

Дивлюся, й слів не можу віднайти.

Вже й зрозуміло - все давно минулося.

Той день, коли ти вирішив піти.

Я пам'ятала. Відчуття ж - забулися.

 

Нехай навколо в' ється спів птахів,

в осіннім, і останнім забутті.

Незнала, що колись забракне слів,

тебе ще раз зустрінувши в житті.