Забракне слів
Дивлюся я на тебе, але в тім,
думки зринають дуже десь далеко.
В минулий край, у сяйві неземнім,
де гнізда в' ють, як оберіг, лелеки.
Дивлюся, й слів не можу віднайти.
Вже й зрозуміло - все давно минулося.
Той день, коли ти вирішив піти.
Я пам'ятала. Відчуття ж - забулися.
Нехай навколо в' ється спів птахів,
в осіннім, і останнім забутті.
Незнала, що колись забракне слів,
тебе ще раз зустрінувши в житті.
