Палала гірко зранена душа
Палала гірко зранена душа.
Палала якось тихо, але в тім.
В житті усе буває неспроста.
В його чудеснім сяйві золотім.
Так неспроста зустрінуться шляхи.
І неспроста ота палка любов.
Що тягне серце, ночі, з ночі - в дні,
і гріє у безодні дуже кров.
Все неспроста і пам' ять і розлука.
І час, коли доводилось піти.
Життя, його зрадлива тонка мука.
І сто доріг, що мали б віднайти.
Про все, що так, писалося у віршах,
про що співали ніжно у піснях.
Все дуже просто, дуже просто й гірко.
Як давній спогад - присмак на вустах.
