Самогонщики...

Ти, куме, не забув про свято?

Вже Новий рік ідти зібравсь.

У нас роботи ще багато,

А ти із брагою загравсь.

 

Чаклуєш все над тим бідоном,

З усіх сторін його обклав.

Пора їй стати самогоном,

Ти б гнати вже її почав.

 

А то вона поки накапа

І свою міцність набере,

Щоб нас із ніг валила клята,

А самогон до п’яток пробере.

 

Давай скоріше гнати брагу,

Бери бідон, став на вогонь.

Прикручуй змійовик до ладу

Ну, ворушись, не теревень.

 

Бідон поставили на плитку,

Наклали в грубу купу дров.

Були обоє на підпитку,

Їм браги захотілось знов.

 

Взяли й по кружці ще набрали,

Сидять на лаві брагу п’ють.

В вогонь дровець іще підклали,

А вже чорти у пляс ідуть.

 

В бідоні брага, як збісилась,

А тут і клапан враз підвів.

Куму Миколі щось наснилась,

У сні він ще й пробуркотів.

 

Бідон піднявсь і став літати,

Шумить, гуде, мов НЛО.

Вставай, Іване, годі спати,

Кажись, нам знов не повезло!

 

Бідон розперло і скривило,

Упав на землю й закрутивсь.

На кришку так щось надавило,

Зірвало й кинуло кудись!

 

В бідоні браги в мить не стало,

Її розкидало кругом.

Жаль, куме, випили ми мало,

Бо не молились перед сном.

 

Прийдеться нам шампанське пити,

Бо самогону в нас нема.

Хотіли веселіше рік зустріти,

Виходить, що ми мріяли дарма.

 

Якщо ви беретеся щось робити,

До чарки руки не тягніть.

Вона біди вам може наробити,

Своє здоров’я краще бережіть.