Слуга народів
Минає день один за одним,
Літа уходять в забуття.
Душа моя, немов прадавній фенікс,
То постає із попелу, то знов вмирає.
Поет живе одвічно, крізь епохи,
То є людина непроста.
Поки існує сенс у слові й рима,
Ніхто не знищить його працю, аж ніяк.
Слуга народів та провидець ясний,
Передвісник бурі й смертний месія.
Єдиний, світлий, не лукавий,
Захисник віри і буття.
