Далеко десь

Любов Шевчук

Далеко десь

Далеко десь в туманнім Альбіоні,

Душа моя блукає між світами.

Отримує вона в природи лоні,

Причастя Неба мудрими вустами.

 

Одвічні запитання:»В чому суть?..»

Світло Всесвіту- життя першооснова.

Енергію цю, не дано збагнуть,

Охороняє нас любов Христова.

 

Розподіл сил і мудрість прийняття,

Не судить, не заздрити навчає.

В буденності і сірості буття-

Потреба віри і тепла зростає.

 

В рушник життя вплітаю позитив,

Любові істину, просту і безперечну.

Прив’язаностей нерозривний вплив,

Протягну, мов ниточку сердечну.

 

День кожний - Бога дар неоціненний,

Радій, а птаха щастя не спіймать…

Помазаний той буде і спасенний,

Кого накриє Божа благодать.