Фенікс. Повернення.
Аудиозапись
Де був попіл, тепер зола.
Ти згоріла, та не дотла.
Ти спалила усі мости.
Але нікуди більше йти.
Попри біль від німого сходження,
Надто рано для переродження.
Попри болісну млість у грудях,
Ще не зникла потреба в людях.
Зморить сон у важких тенетах.
Хоч би знать, на яких планетах
заблукала твоя свобода.
Де її завершальна кода?
Встане сонце над сонним містом
І сльоза твоя ненавмисна
Як звичайно, пуста й невчасна.
Ранок. Холод. Самотність. Ясно.
Попри сни, що здавались віщими,
місяць тінями впав зловіщими.
Попри море в твоїх долонях,
біль пульсує в холодних скронях.
Ти горіла, тепер лиш тлієш.
Ланцюги розірвати мрієш.
Але клітка твоя – константа.
Марні спроби для дилетанта.
Стисни пальці до болю й крові:
це найвища ціна любові.
Пережити. Стерпіти. Стерти.
Відродитись. Або померти.
