Стежки
Розійшлися на землі стежини,
По яким блукаєм я і ти.
І мабуть нема такої сили,
Аби звести поміж них мости.
Я б тебе зустрів на тому мості,
Я би тебе радо привітав
І уже з тобою,лиш з тобою
Нову в житті стежку протоптав!
Та на все на світі воля божа,
І наклав бог вето на мости.
Хоче він,щоб я блукав без тебе
І без мене десь блукала ти.
Зжалься ти над нами,боже милий,
І наблизь,о господи,той час,
Коли зійдуться ці стежки у єдину,
Коли доля поєднає нас.
Скільки тих стежин на білім світі,
Де самотні щастя,долі ждуть.
Не діждавшиь,відійдуть у вічність,
А стежки травою заростуть!
