Стежки

Розійшлися на землі стежини,

По яким блукаєм я і ти.

І мабуть нема такої сили,

Аби звести поміж них мости.

 

Я б тебе зустрів на тому мості,

Я би тебе радо привітав

І уже з тобою,лиш з тобою

Нову в житті стежку протоптав!

 

Та на все на світі воля божа,

І наклав бог вето на мости.

Хоче він,щоб я блукав без тебе

І без мене десь блукала ти.

 

Зжалься ти над нами,боже милий,

І наблизь,о господи,той час,

Коли зійдуться ці стежки у єдину,

Коли доля поєднає нас.

 

Скільки тих стежин на білім світі,

Де самотні щастя,долі ждуть.

Не діждавшиь,відійдуть у вічність,

А стежки травою заростуть!