Безсоння

Ти підійдеш так тихо до вікна,

Торкнешся серцем ніжно підвіконня.

В душі звучить мелодія сумна,

Лишивши сну, даруючи безсоння. 

 

Подивишся на квіти у кутку,

Прив'ялі, але ніжні і тендітні.

Згадаєш миті щастя і красу,

Проведенні з коханим, мимолітні. 

 

Здається все було як уві сні,

Побачення. Кохання. Біль розлуки.

Залишились лише спогади рясні,

І доля лиш для тебе підбирає звуки. 

 

© Людмила Джигора, 2018.