Безсоння
Ти підійдеш так тихо до вікна,
Торкнешся серцем ніжно підвіконня.
В душі звучить мелодія сумна,
Лишивши сну, даруючи безсоння.
Подивишся на квіти у кутку,
Прив'ялі, але ніжні і тендітні.
Згадаєш миті щастя і красу,
Проведенні з коханим, мимолітні.
Здається все було як уві сні,
Побачення. Кохання. Біль розлуки.
Залишились лише спогади рясні,
І доля лиш для тебе підбирає звуки.
© Людмила Джигора, 2018.
