Осінь життєва вродила піснями

Десь за поворотом день за днем зникає,

Мов туман ранковий тихо розтає.

Де літа поділись молоді, не знаю,

Вже й моя життєва осінь настає.

 

Устеляє землю килимом багряним,

Ароматом яблук повняться сади.

І вродила щедро віршами й піснями,

Копіткої праці є рясні плоди.

 

Хтось читати буде, а хтось заспіває

Поетичну сповідь, що від серця йшла.

Якщо добрим словом і мене згадає,

Значить недаремно в світі я жила.

 

2017 р.