Мені назустріч над вечірнім морем ...

Мені назустріч над вечірнім морем

полинув вітер, пристрасний і хижий.

Під ноги хвиля стелеться в покорі,

і біла піна берег ніжно лиже.

 

Прослав на хвилях місяць білу смугу -

то шлях для всіх, кому у серці тісно.

А я топлю в морськім припливі тугу,

й зникає журно в шумі його пісня...

 

ЗнакИ людей на пісковОму пляжі

змивають вічнії невтомні води -

Під ранок клИнопис слідів розкаже

про мев морських вечірні хороводи.

 

Стоїть на обрії, мов привид, човен:

рибалки, певно, закладають сіті...

Цілунок, що жаги й відваги повен,

несе мені морський коханець - вітер.