Мені назустріч над вечірнім морем ...
Мені назустріч над вечірнім морем
полинув вітер, пристрасний і хижий.
Під ноги хвиля стелеться в покорі,
і біла піна берег ніжно лиже.
Прослав на хвилях місяць білу смугу -
то шлях для всіх, кому у серці тісно.
А я топлю в морськім припливі тугу,
й зникає журно в шумі його пісня...
ЗнакИ людей на пісковОму пляжі
змивають вічнії невтомні води -
Під ранок клИнопис слідів розкаже
про мев морських вечірні хороводи.
Стоїть на обрії, мов привид, човен:
рибалки, певно, закладають сіті...
Цілунок, що жаги й відваги повен,
несе мені морський коханець - вітер.
Отзывы
Евстратова Елена08.10.2018
Добре. Мене смутили ЗнакИ
svitana08.10.2018
"Знак" - "знакИ" - множина (якщо йдеться про СЛІД, ВІДБИТОК - у вірші йдеться саме про відбиток сліду). Отже, хай Вас не бентежить такий наголос.
ЗнАки" - якщо йдеться про про позна
чку, мітку, значок, сигнал).
Перепрошую дуже за екскурс в україністику...
Щиро дякую за відгук і за уважність до слова.)
Евстратова Елена08.10.2018
Зрозумiло. Я дуже рiдко, але iнодi римую украiнською;
https://poembook.ru/poem/2010932-listopad
svitana08.10.2018
Дякую, що зрозумілі без образи.)
