Живемо копіями копій (укр)

Тепер Паланіку я вірю,
Що люди — то не сніг, не зорі,
Істоти ці — одної міри,
І передбачене, прозоре
У них життя. То товариство,
Де, Бог чи ні, живеш по схемі,
Де на мільйони особистість
Лише одна. Так і живемо,

Живемо копіями копій,
Господен ксерокс зігріва,
І ніби різні... Я — то зовсім
Непродрукована, дурна,
І почуттям не паперовим
Проклята, тліючи у дим,
І я ненавиджу мільйонів,
Бо була зраджена одним.