Мы ш тут гонды Олена Уаjт!

Мы ш тут гонды Олена Уаjт!
А ты чо, пра асла?
 
Э-э-э! Дарагоj! Моj пріветЛівыj!
Ты чого это к нам да нікак?
Ты ж наліво j направо шэ лэтаjіш.
То взгляны ужэ j в зібры Дургань.
 
І вот мы-то да шыты чы вуж прамо лыкамы.
А ну седымо да і ага?
І траслыся мініс3 собі но со сміхамы ш.
А ны jіхалы ведьмочку ту да пуд зад.
 
Поборолыся влад мы з лыхымы та сільнымы.
Но замало усё шось, дывы, ля Васька.
І, пожалуста, шо хоч ты выдуМАJ,
Но даваj подружімося с Маськ.
 
Нінок было ці шмат ва у Гіт-лера.
Но, гучітель завжды ведь пак рад
Гіту спеці сабе j леркам с выбрычкы.
Толькі б вельмі зь все лернэн мастачк.
 
Так! Чого гэто ты мажыш Тігрыку?
Шо, ныек ны воняе j моя тута лапк?
Чы пространство тобі а ныек ны по лбі ещо?
Ох, і скажыш ты гэто ля Малп!
 
Ну, да мы-то всэ думалы, гэ но Козіща жа, х.
А тут веть уш конэць года каксь.
Ну, і прамо ж зу7 каксь охШібЛіхСІК,
Натолкнувшысь на важных Зміяк сь.
 
Нам, наверно, поре было выдумаць,
Шо і в матра колі та пушла вш,
Шэ нэ значэ, шо jнача нам буда нывісточка.
Ну, бо не было в Стрэльбача ні ж Петушка.
 
Так шо ты оно словцэ – тобі сільк с 4ста:
Да совета твого мні ны трэга, міj псар!
От іды да змыкыть мні з мукы ж, ны ізь тісточка,
Шо-ныбудь дэ такэ очухраные влад.
 
Ну, і мы ж прам вгодыв Пацукам.
Кіця-Кіця! Куды ш ты попав!..
 
...э! да дощык чы свыщэ в штанах
Шэ ву тэjі красавіцы стар:
Нам даваj-подаваj пэрцю с калм!
От тада ты і муж ля Казань.
 
Вот мы шнобылька j вклюнуфшыс в масль.
Вмеют мужу гатовіці самк.
Хоць у вас і затонка кішка.
 
...і вот віш, к нам наставніца та ж?
Чы шэ есця шчаслывыя матк?