Колы твіj двір уф запусціньц,
То іньТільЛехта ш ныц
Моj ум спакоен і халодн.
Но воттт!.. Пароj хачю всево взь.
Ну, скажым, дранікав, сырков.
А шэ j ікр с кабычков.
У вопшым, я шэ прам ныхто.
Ну, з Якшы бы-к якыj асёл зь.
Паэтму шо тобі впычом.
А вот: піjзаж начноj!
Я взев і выняв флэшку с фотк.
А та возьмы да j іj закрыjсь.
І, хы, я j знав жа прам, колы
Увставыв ф соню впыр.
Ну, j та даваj мне отвечаць:
Да ты! Да jды к кіберніj матк!
Тут запісь нем! Блокір мы цэ!..
І шо дэ, згынь, такэ...
А дні ідуць! Купыв, іш, тушк!
І ек здыматы мні хоть птушк?
Чы гэ, мо, брак – шось долыгуj...
Ну, j вынь я хлэшку туп.
Глень на jіjі з усіх боків –
А там, ах, всякы тармазКі сь!
О так всікда: вкольны-штырхны –
І всэ вжэ j на мазі.
Дык не хвалюjцесі с таскі ш,
Що Кішка Тігру сіль в ва кішк:
Ана ліш проста ніструмент
Ув Боговоj руці.
Ты розгадаj но тоj намір:
Быць мо, ты прыткыj натто, Лір Б?
І jды вколы собі інжыр
Чы фінік тыхо ззіж.
Да j поробы в хозяjствы ліпш.
Всэ прыбыры да прогрыбы.
І вдруг поjмэш, шо j ты поэт.
Раз дві но ш дулькы вжэр.
...ну, вот якый я рівЖыjСёр:
Сыбэ самого но іj впёр ж
