Вулиці

Вулиці казяться, смикають перехрестями,
палають в пульсуючих рухах німих ліхтарів.
Вулиці слухають і прохолодними веснами
перебирають уламки чужих недосказаних слів.
 
Вулиці стінами тиснуть (брудними й високими),
сплутують дротом чаруючу темінь узбіч,
тихо дрімають, упившись чужими пороками,
мріють про день, коли скинуть тягар їх із пліч.
 
Вулицям важко тримати стовпами небо
і тамувати ридання, спогадами повиті.
Легше, панове: не руште їх сон без потреби.
Вулиці зморені. Вулицям треба спочити.