Ах, Данік, даj скандалік сь!

Ах, Данік, даj скандалік сь!
Тада ты в Кінь МедьВеДь
 
Первыj таjм завершілся шэ вчора.
Но мы всё продолжаем іграть.
Ібо хоть ты і геніj ва всём вжа,
Ты не можеш даж цэркві паняць.
 
Вот відіш: оно ты добывся чогося,
А вжэ і говно тэбэ гучыть ф шызовнях.
Ах, как та эта хваjна, кагда друзья предалі ль
І ты но і товарыш якымся мудакам.
 
Да, но ты шэ нычого ны знаjіш.
Ось дывы, в нас тут ордены е!
І а шо езуіток споjматі.
Веть воны ны j в Чырвонаj звяздзе зь.
 
Но ты, дорогоj, ны понев шэ j бісовскых.
І трэга тібе сь шэ попыты в іх хлоркыj.
Ах, как мы проморгалы у в Галкы ляжкы гарны!
Поэтому і надоть до Надькы шэ, дэ дедьк. –
 
Ні апостол жэ я, мілыj Татусь.
І ныхто ув пальте коныj 7.
І тому-то і я звэрху гопнусь,
Бо ж ны Божка ны лю’блю ныек сь. –
 
Да ты ль зразумеф хоть Дементія косу!
Да ты жэ осёл но а во ув Козловых.
І ек то гато хату свую шэ подмытаты,
Ек спас ось наступае і j еблычка пахнеть. –
 
Да-да, Паті-Фон, я тут ны БрыхаСпатка.
Я Брыль жэ оно. Да і тоj во ны в шляпцы щ.
І сплю оно ночемы, бы j ныц ны мію кемыць,
Дэ хто шо впаражее і ек кому ревець.
 
Андреі все вець геніі. А я тут шёся песніj
Не вмею ні лелеКаць, калі спяват Ацец.
І – натэ: в7 Наташкам і Надькам в срачку маку зь.
Колы вытэ ны j яблак ны мочытэ ныдэ. –
 
І вот, превазмагая дрімоту, дурынь Вацляв
Пасляв пасцельку ш срязу.
А НЕ пяе Анешц. –
 
Да, кіпа сіна лепшя, чім хтося с козьмы гонды.
Дають жэ малачочка все ТаньКі сь Кісьцы вжэ.
І jіду я лі, jду лі ф саду, дэ ны цыбулькі –
Всё рімно я магутнеj, чем тысячы паэтк.
 
...да j вот тужу я гонды оно во по бірозках.
Ах, псы ж вытэ бысфосты! Шэ есця в вас дэсь лес