Тихо, як тихо....
Схожі на пух бузинові світанки,
Вранішню пили росу.
Серед туману у темну альтанку,
Човен вбирав ту красу.
Зорі подекуди спати лягали,
Тиша котилась, мов дзвін.
Навідь дуби свої руки ховали,
Де очерет майорів.
Тихо, як тихо! Коли захочеш,
То, упізнаеш повір:
Як, до суниці чебрець зашепоче,
Як, йому та відповість.
Як. їх підслухати спробують верби,
Низько схиливши гілки.
Зовсім забувши, що жовтий берег,
Воду цілує ріки.
Зможеш побачити як з маку цвіту,
Першого згонить джмеля.
Наче очима, гучно так кліпнув,
Сам налякавшись весляр.
Тихо, як тихо, і не здригнеться,
Зомсім зомліла краса.
Серденько рветься, чути як рветься,
Бігти... Та щось заважа.
Схожі на пух бузинові світанки,
Враннішню пили росу.
Серед туману у темну альтанку,
Човен вбирав ту красу.
Отзывы
Киян Александр31.07.2018
Красиво, здорово ! Супер ! С теплом души !
игорь дьяченко31.07.2018
Спасибо САНЯ!!!!
Дёмина Галина31.07.2018
Необыкновенно красиво, Игорь !
Как Вы прочувствовали и передали крау природы...
Прочла с радостью !
игорь дьяченко31.07.2018
Спасибо ГАЛИНА!!!! Это для хороших добрых снов!
Дёмина Галина31.07.2018
Большое спасибо, Игорь !
Бурцева Анжела10.11.2018
Дуже лагiдний вiрш! Краса! )
Дякую, Iгоре ! )
