В данныj міг мы ш спым.

В данныj міг мы ш спым.
Ібо ніч выщыть... чы то ранок мні
Топчэ з еблык сік
 
А на нэбовы шось напысано!..
Оj, да білым ж во да по сывому. –
І ныесно мні, Коці дыкому,
Шо то ніч стоjіть на дворі вж. –
 
Гэто ніч 100іть?! Да ты мутыш, Мыш !
Вонь дывы но, згынь, ек Твіj Кіт сыдыть.
Да за сніМКамы зь да мызь дівКамы шь.
А Ты кажішь, хі, шо я прам старыj. –
 
Ну, упрамыj Тігр! Шо кажы тут Мні.
Я і сам зу7 гонды зух якыjсь.
Бо за пазухо аж бызмінь. –
 
Да, провір ля мні, скікы счас часів.
Бо на нэбы скіль да такы фш огніщ.
А вот еблыка ж покосылы сінць?
Да і гындэ пынькы вбіглы в хлів.
 
Всё старік, гэх, Твіj поробыв-спрамыв.
Навыть дьві косы наклыпав ажны.
А ны то шо Ты Там дэсь всё в гусі
Шось шолотыш да, хы, пыщыш. –
 
Да-да-да, МыдьВіДь, в МыВыДэм робымш.
А на стоjлы в сіньць лісапет пак чыj щ.
А фанеры ныц ны набыв шэ більш.
От Я дам уж ужэ мырців! –
 
Ну, злякавсь аж Грім! А вот хвіль з дэсь 7
Шось аш здрыганысь од якыхсь шагів.
Бо сыдыш-сыдыш – ны в одным глазі j,
Шо шэ хтося мажот заjті.
 
Ну, так, ых, тых-тых!.. То трава шопотыть!
Чы то бы слоны повалы фш плоты.
А ны ж еблоні всэ скыдають ніщ:
Да ходы, э, Дзіч, хоть нюхны!
 
Да, на дачы ш мы гонды во собі
Но маjс3м градкы да ув бань топім ш.
А ны екся взьмы да за 2 ныдільк
Хоть от плэчы змыв, м-да, ф тазі.
 
Надто ж думаjім уж пра жанчын.
 
Ну, воняе піт чы в святых ось пнів,
Ек колы но спыш да всэ пышыш стіх.
І но ногы в Тхір говорать про сік:
Ты хоть печінь колы поjів?.. –
 
Божэ Міj! Наплів! Сам бы тоj Музык.
Ну, Сымон ізь Міньськ. Чы ці Феріньць хытр.
Так шо, да, мальці забаляцца спрытн.
Не шоб спаткы давно кал пычі.
 
...вот моjі но дьві Ціпк