Слово має душу
Слово має душу без сумління,
У безкраїм всесвіті пливе ,
Проростає всюди мов насіння
І разом із пам’яттю живе.
Слово в нас народжує кохання
З ним ми ,також молимо Отця.
Слізно з ним промовимо прохання
І воно завжди нам до лиця.
Так ,важливо думати ,що мовить
Не зганьбити ,щоб чиєсь життя.
Кожного багатшим слово робить,
Але може бути ,як сміття.
Слово проголошене,безсмертне.
Буде жити безкінечний час.
Але коли щире та відверте,
То воно насправді тішить нас.
Сосєдка О.Д. 25.07.2018 р.
