Біляве сонце. Горобці і гомін.

Захований у плющ старенький пліт.

Кудлата хмарка всілася на комин

І більш не хоче бігти за крайсвіт.

З вікна варенням тягне полуничним.

Голосять півні – справжні королі,

Й здається, наче буде літо вічним,

А осені немає взагалі.