А десь отам, куди виводять відстані...
А десь отам, куди виводять відстані
За волею невтомної судьби,
Де небо над дзвіницями розхристане
Й бруківкою крокують голуби,
Де вік про мене думкою не муляє,
І тишу не порушує крихку,
Твоя душа мій ясний сон вигулює,
Тримаючи його на повідку.
Малюнок Леоніда Афремова
