Украiна

Спаплюжена моя країно,

Сльозами вмита споконвiк, -

Де мати скиглить знов за сином,

Сiм'ю - ховає чоловiк ...

 

Сталевий ГРАД без жалю лупить,

Слов'янська всюди ллеться кров, -

Та ми збираемо до купи,

Надiю, Вiру та Любов!

 

Так, згинуть наши вороженьки,

Немов роса на Сонцi, вщент:

Мiй рiдний край, Вкраїно-ненько,

Aнглiйський кИдай вже акцент!

 

Нас ворог роз'єднати хоче,

В гiркий наш, недолугий час ...

Ну ж бо, брати, вiдкрийте очi:

Лише любов врятуе нас!

 

Лише любов, лише довiра,

Лиш прОщення i каяття ...

А для чужих усiх кумiрiв -

Лиш багаття i забуття!

 

Ти будеш жити, Батькiвщино,

І квiтнуть, всiм смертям назло!

Всiх - бiлорусiв та русинiв,

З'єднає добре ремесло!

 

Любов та нiжнiсть гоють рани,

Й серця, розбитi на друзки, -

Нiч пройде, i настане - Ранок,

Мир, спокiй, радiсть - на вiки!

 

 

Запорiжжя, 2016.