Як затишно в краю, де чути Слово...
Як затишно в краю, де чути Слово,
Де все для супокою варте є,
Шепочуть заспокійливо діброви,
І журавель з криниці воду п’є.
Там, де роки стриножені летючі,
Надійним сном усі тривоги сплять,
І всі думки та клопоти – минучі,
І всі питання можуть почекать.
