Чорні падають вишні...
Чорні падають вишні
У червневім саду,
Ніч крадеться неспішно,
Палить першу звізду.
Дня стирається гомін,
Пуга ниє в дуду,
Я звертаю на спомин
І минулим іду.
А в минулому – ясно
В небесах і душі,
Світ великий й прекрасний,
І слова без іржі.
