Я дуже люблю пензлики дерев...

Я дуже люблю пензлики дерев,

І голубу небесну нескінченність,

Текучий час дороги без перерв,

Смарагдову полів благословенність.

І як в полях, що хмари підпира

Горбатими хребтами мезозою,

Червоний день потроху догора,

І плаче за перейденим росою.