Шоб статы надёжным партнёром,
Слухаjся жінкы влад
Странна мы все жівёма!
Вот вам Бальшоj Вапрос:
Ты чём там, ужо в космасе?
Абхазію нам прізнаёш?
Так с тебя аж 3 бінокля ж!
І в реjтінх а ні ваjдёш!
Гоj. Я ж аж заров с хрень.
Бо как жэ – ты не с европк.
Вот так, хі, j в юнохсці:
Я прам аж осцявсь,
Када Танька Божка
Падсунула гыньшу твар.
Сматрю: глазкі – сонцэ!
Не смо3т, а пЁт меня.
Ну, j я впэрся в озеркі
І влюбіл сам себя.
Я её зацеловывал.
Губкы прам засмыкав...
Ха! Да дэ в Мары тое,
Шо j в рот, бы чыколад.
Ну, j гэ ж была довга j!
Всю подлую закусал.
Но а ні j да ножак.
Бо где в школь краватк.
Прашлі горькіе вёсны!
Бо чем іх і уталяць,
Це гарные, мощные
Бровнышкі пнерважатк.
Нестоящыj быв я хлопец.
Тыць-тыць – і кап-кап.
Да хто ж пак віновен –
Деревня да шваль.
Спалы мы чы с сёстрамы.
А в jіх я ж і спускав.
Боевсь: вдруг щэ потовщае.
Ось і погыб карандаж.
Даволен сабоj я лі?
Ну, дуб дубом оставсь.
Дэ ж шо чытнётэ вы
В савецкыя времена.
Якыj цыкыл в баб!
Завшы ж одна дыра.
Так шо ек прут удруг,
Впрэш уш вуголь кудась.
Воспітваjтэ ж хоть мальчыша.
На старосці декуj скаж.
Бо мняло васьПітВаля жіночка:
Не боjсі-к – так, спакваля...
...от воны ж, козочкы.
Давай, друг, цепляй.
Ну, ек вжэ баран