Дитинство
Великий світ. За верболозом
біжить у безвість потічок,
гризе колінцями чорнозем
та ловить пам’ять на гачок.
Хапає вітер за зап’ястя,
музичить коників орган,
та незабудкове причастя
в блакитний зваблює туман.
І пахне пилом, пахне літом,
живою свіжістю води,
а я іду великим світом,
і не збираюся рости.
