Моя Корівка зарывла:

Моя Корівка зарывла:
Ні нада мне свіжаjша травк!
 
Умеем лі любіть себя? –
Каво-каво? – Да Лілю ж я з
Балкона во узяв пудняв.
А тая: ох! Пошов ты нах.
 
Да-да, з балкона ж ты коня
Поднев бы прам-такы за раз.
От я j Любашычку быру ж
І jіj дару 120 руж.
 
На полі був 1 лопух.
І всі ёму но в ноздрыщ мух:
Да ты пошов бы далыj дэ!
Я, шо, тылетко шэ дурнэ?
 
О так і брат сыстру почув:
Да я вот 7ечкы жыру.
А ты ля мні шэ тут цыбуль:
Якыj шэ Троцкыj про ногу сь?!
 
Ну, хтося вывыхнув но ручк.
А алергіjк а ны на друг.
І вот кусаjіця оса:
Да я ж-то сама мощна дрань!
 
 
 
Куда ш, куда ш зашла Діанк!?
Чого вона да пуд моста?
Ах-ах, я ехала ж дахат!
А не с любовнічкам втіхар.
 
Кагда мы хочым дэсь чогось,
Яку но думку шкварымо з.
Оно шоп хтося з моста впав.
А я тогда і барынька ш.
 
Мы знаем все прычын балезнь.
Но лечым боль но – душку ш в печк.
Шо ж ты почувствував, дурак,
Колы на тэбэ жабка квак?
 
Наjды ж, наjды ж свое дыте:
Шо дэ щымыть в твоjіх грудех?
Колы ты матру пэрыш всэ,
Ты ж, о, і жэныся на Жэньць.
 
А еслі батька залупыв,
Багатыj сразу будыш, Бык!
 
...от я j дывЛюсь на тую Люськ:
Да я втоплюсь, раз ты вжэ вЮн!