Не бути

Мені не бути твоїм морем,
Безмежним, нескінченно хворим.
І не забутися у твоїм
Палаючому в серці болем.

Мені шукати в горі втіхи,
І не прокинутися знов,
Цілуючи твої повіки,
Ллючи солодкі сльози-кров.

Мені ковтати сірий попіл,
Мені стискатися без долі,
Бо я безправний мертвий сокіл,
Що не воскресне вже без волі.

Він не кида мене в безодню,
Він залишає усміх хмарам,
Тому облиш мене сьогодні
Востаннє праведним кошмаром...