Небо півдня, глухе і кирпате...
Небо півдня, глухе і кирпате,
Замоталося в чорну парчу,
Я вчепився за подих пасату,
І на пошуки індій лечу.
Хай пробачать альтанки і клумби
Прохолодних толедських садів,
Бо не в моді там нині колумби,
А фанатики мрій – поготів.
Там інтриги й характери сірі,
Там кубло для гордині і зрад,
А у мене – команда і віра,
Та м’який, наче дотик, пасат.