ЗАСИНАЮТЬ ТУМАНИ НАД ПОЛЕМ…

ЗАСИНАЮТЬ ТУМАНИ НАД ПОЛЕМ…
Засинають тумани над полем,
ПолинОвим насичені болем…
Тут ще вчора бої не вгавали,
Українських солдат убивали…
 
Їхня кров розлилася тут морем,
Незворотним, гірким сумом-болем.
Наші хлопці в бою тут стояли,
Україну свою Захищали!
 
Та не всі імена нам відомі
Тих, що впали в бою нерухомі…
Їх серця – щирі, вірні, терплячі…
Вже ніхто не чекає – лиш плаче.
 
…Зовсім скоро стрілять перестануть –
І Герої між нами постануть,
Каску знімуть… жилет… автомат,
відпочинуть від куль і гармат…
 
«Українці!!! Герої-солдати!
Повертайтесь до рідної хати!
Там рідня вас давно зачекалась,
Мати там у сльозах захлиналась!
 
Ви живими вертайтесь додому –
Не потрібна війна ця нікому!
Молодому, й старому, й дитині –
Мир потрібен усій Україні!
 
Ну, а тим, хто поліг серед бою,
Побратима закривши собою,
Вічна Слава! Герої-солдати,
Будем завжди про вас пам’ятати!..»
 
…Засинають тумани в діброві,
Б’ються хвилі об берег Дніпрові…
Ми радіємо сонцю і днині!
Хочем миру святій Україні!
 
14.05.2018р.