ЗАСИНАЮТЬ ТУМАНИ НАД ПОЛЕМ…
Засинають тумани над полем,
ПолинОвим насичені болем…
Тут ще вчора бої не вгавали,
Українських солдат убивали…
Їхня кров розлилася тут морем,
Незворотним, гірким сумом-болем.
Наші хлопці в бою тут стояли,
Україну свою Захищали!
Та не всі імена нам відомі
Тих, що впали в бою нерухомі…
Їх серця – щирі, вірні, терплячі…
Вже ніхто не чекає – лиш плаче.
…Зовсім скоро стрілять перестануть –
І Герої між нами постануть,
Каску знімуть… жилет… автомат,
відпочинуть від куль і гармат…
«Українці!!! Герої-солдати!
Повертайтесь до рідної хати!
Там рідня вас давно зачекалась,
Мати там у сльозах захлиналась!
Ви живими вертайтесь додому –
Не потрібна війна ця нікому!
Молодому, й старому, й дитині –
Мир потрібен усій Україні!
Ну, а тим, хто поліг серед бою,
Побратима закривши собою,
Вічна Слава! Герої-солдати,
Будем завжди про вас пам’ятати!..»
…Засинають тумани в діброві,
Б’ються хвилі об берег Дніпрові…
Ми радіємо сонцю і днині!
Хочем миру святій Україні!
14.05.2018р.