У кохання своя принада

У кохання своя принада.

У кохання - своі слова.

Ти чекатимеш. В зорепаду,

ти проситимеш в ніч дива.

 

І я теж ті дива не забуду.

І ту зустріч, даровану богом.

Знаю, що у життєвій смузі,

кожен має свою дорогу.

 

Має кожен своі зізнання,

і свою глибину душі.

Пісня дивна, і пісня рання.

Золоті, незабутні дні.

 

Тихі, ніжні, подолані ночі.

Довгий шепіт і ламкість думок.

Щастям сповнені гарні очі.

Де здається, до неба - крок.