У кохання своя принада
У кохання своя принада.
У кохання - своі слова.
Ти чекатимеш. В зорепаду,
ти проситимеш в ніч дива.
І я теж ті дива не забуду.
І ту зустріч, даровану богом.
Знаю, що у життєвій смузі,
кожен має свою дорогу.
Має кожен своі зізнання,
і свою глибину душі.
Пісня дивна, і пісня рання.
Золоті, незабутні дні.
Тихі, ніжні, подолані ночі.
Довгий шепіт і ламкість думок.
Щастям сповнені гарні очі.
Де здається, до неба - крок.
