Душа з роками піддається суму

Душа з роками піддається суму.

Ті голоси говорять в ніч безсонну.

І має та душа свою задуму,

коли гарячу, а коли бездонну.

 

На край років не повернути безліч,

ні почуттів, ні втрачених доріг.

Малює ніч вибагливо у небі

зірки, що мали б падати до ніг.

 

Які ті помилки невідчайдушні.

Прости, - говориш тихо в пустоту.

Але не озивається відлуння:

в чеканні обдароване: - "Прощу"...

 

Та тиша давить, мучить і голосить.

І вже до ранку матиме свій хід.

Цінуйте час, коли цвіте колосся.

І сонце йде від заходу на схід.