Вже осінь за вікном

Вже за вікном все та ж красива осінь.

Іі вуста надумано- сумні.

Світ не говорить, він уже голосить.

Ті голоси вже чутно і мені.

 

Про те гілля, що зламано у полі.

Про цвіт що мав, з'явитись навесні.

О, люди, ви покликані до волі.

Але чомусь - не бачите іі.

 

Не рвіть красу. Іі перо останнє.

Змалює штрих. Й залишить дану мить.

Природа й та, - не гребує коханням.

Ій теж неопановано болить.