Ніч. Замети і площа.
Ніч. Замети і площа.
Б’є на ратуші дзвін.
Я рушаю на прощу
У краї перемін.
Бовваніють скульптури
На краєчках дахів,
Я складаю зажуру
У таємний архів.
Погляд містом стрибає,
Зачепивсь за вікно,
Господь є чи немає –
Якось вже все одно.
Сумнів більше не трощить,
Не зворушує світ.
Ніч, замети і площа,
Перші видих і слід.