Весна - холодної душі

Вже на порозі стоїть весна,

зранку чути щебетання птахів.

Очікуване восьме березня жінками.

Повсюди у крамницях продають

"Тюльпани" на будь-який смак,

Голландські чи Українські,

різнокольорові та запашні.

Чоловіки - готують нам подарунки.

У повітрі вже відчувається аромат - весни.

А потім літо - нарешті відпустка...

жгуче сонце, море, пляж,

білий пісок, морське повітря,

прохолодні коктейлі,

розмови до ранку.

Але щось на душі - зима,

і трішки віє холодом.

Якось так не хочеться тепла.

Що навіть від думок - несподівано,

небо стягнуло чорними хмарами,

немовби читаючи мої думки,

та зараз піде білий сніг.

Зранку вже буде знову мороз,

та скрипітиме під ногами сніг,

і як зазвичай я буду пити

гарячий шоколад,

про щось мріяти у своїх думках,

насолоджуватись зимовою казкою.

І раптом, загадаю

заповітне бажання

щоб завжди була зима,

бо вона знає мої думки,

відчуває настрій,

ніби то я сама створюю цю казку.