Весна - холодної душі
Вже на порозі стоїть весна,
зранку чути щебетання птахів.
Очікуване восьме березня жінками.
Повсюди у крамницях продають
"Тюльпани" на будь-який смак,
Голландські чи Українські,
різнокольорові та запашні.
Чоловіки - готують нам подарунки.
У повітрі вже відчувається аромат - весни.
А потім літо - нарешті відпустка...
жгуче сонце, море, пляж,
білий пісок, морське повітря,
прохолодні коктейлі,
розмови до ранку.
Але щось на душі - зима,
і трішки віє холодом.
Якось так не хочеться тепла.
Що навіть від думок - несподівано,
небо стягнуло чорними хмарами,
немовби читаючи мої думки,
та зараз піде білий сніг.
Зранку вже буде знову мороз,
та скрипітиме під ногами сніг,
і як зазвичай я буду пити
гарячий шоколад,
про щось мріяти у своїх думках,
насолоджуватись зимовою казкою.
І раптом, загадаю
заповітне бажання
щоб завжди була зима,
бо вона знає мої думки,
відчуває настрій,
ніби то я сама створюю цю казку.
