Гіркий присмак щастя.

Я не бажаю стати ідеалом,

Не відбираю у людей життя.

І не хизуюсь чаркою з бокалом,

А лину лиш у мрії, в забуття.

 

Я пам’ятаю гіркий присмак щастя,

І відчуваю ті жахливі сни,

В яких були надрізані зап’ястя,

І матерів покинули сини.

 

Я душі цінуватиму завжди,

Що страждань зазнали у свій час.

І буду йти вперед лише туди,

Де доля випробовує всіх нас.

 

Я буду поважати тих людей,

Які пройшли крізь сльози, горе й жаль.

Та досі мають декілька ідей,

Щоб більше не ховатись у вуаль.