Ти мене запитай

игорь дьяченко

Ти мене запитай,

Я тобі відповім,

Де річок зупинилося плесо.

Де веселковий край,

Над волоссям сідим,

Поміж горами котить колеса.

Я відкрию тобі,

Таємницю ночі,

Віям снів розстелю пасовище.

Де заграли пьянкі,

Бузинові квітки,

У вині перезрілої вишні.

Де дощі як роса

І як скло небеса.

Де кохання моє чорноброве.

КалинОві вуста,

Неслухняна коса,

Що по грудях стікає в долоні.

Ти мене запитай

І тобі відповість,

Із тенетів солодких серденько.

Буде тьохкати - знай,

В мапи безліч доріг,

Та твоя є - єдина рідненька...

Перевод

Ты спроси у меня,

Я отвечу тебе,

Где в озёра сливаются речки.

Где радужный край,

Над туманом седым,

Пикам гор одевает колечко.

Я открою тебе,

Тёмной ночи секрет.

Где без сильны глаза человечьи.

Где играют легки,

Бузины лепестки.

На вине в солнце треснувшей вишни.

Где дожди, как роса.

Как стекло небеса,

Где влюбился я в чёрные брови,

Из калины уста,

Непослушна коса.

Тёмной лентой стекает в ладони.

Ты спроси у меня.

И ответит тебе.

Из сетей долгожданных сердечко.

Знай совет соловья

Карта с сотней путей,

Лишь один есть к тебе на крылечко