Память

Осінній лист додому впав

 

Настала вже пора

 

Та тільки він цього не знав

 

Що смерть його прийшла

 

 

Та більше він не буде жить

 

Закінчилось життя

 

Він сам в вогні до тла згорів

 

Та сніг його схова

 

 

Не буду більше зеленіть

 

Та радувать очей

 

Бо тільки раз дають життя

 

Серед земних речей

 

 

Ніколи він не розцвіте

 

Не зявиться тут знову

 

Навколо попіл рознесе

 

Життя віддав другому

 

 

А знову рано по весні

 

Появляться бруньки

 

Зазеленіють листя знов

 

Це мать його синки

 

 

І далі буде все цвісти

 

Продовжувать життя

 

Бо треба память берегти

 

За ради майбуття