Дві сестри

шевчук Любовь

Любов Шевчук

Дві сестри

Зустрілись пори року на межі.

Зима характер незалежний має.

Промінчики весняні- вітражі,

У замерзлі вікна не пускає.

Кличе на підмогу хуртовин,

І готує стріли із бурульок.

А морозу вартовий загін –

Поцілиться з бавовни кульок.

Випікає щедра масляна млинці,

А зима - в очікуванні посту.

Гріють лапи змерзлі горобці,

Скупчились юрбою біля мосту.

Мліє сонечка куліш у казанці,

Господиня добру вдачу має.

Мерехтять зірокові каганці,

Тільки цей вогонь не зігріває.

Розбудять лежебоку бабака

І прогноз погоди запитають.

Свиснув щось і далі хропака,

І навіщо спати заважають?

Не лютуй зима і не сердись,

Вітри уже на весну повернули.

Краще ти до неї пригорнись,

Вже поля, пелени розгорнули.

Промінчики цілують у чоло,

Кольорові зайчики пускають.

Слід весни ще снігом замело,

Та її приходу вже чекають.