Загублені

Аудиозапись
Як він волів
прокинутися на моїй землі,
напитися медвяного повітря,
побачити, як зорі самоцвітні,
зірвавшись, угасають в ковилі.
Я день у день
надію притискала до грудей,
нашіптувала молитви жагучі
та ворожила на туманній гущі –
чи він не йде?
Солодко нудив п’яний деревій,
і рясно осипалися додолу
чи зорі, чи забуті небом долі,
та безпорадно танули в траві.
2018
Отзывы
Половинкина Татьяна12.02.2018
Мягкое, светящееся колдовство. "Пьяный тысячелистник" запал в душу!
Тимченко Виктория12.02.2018
Спасибо, Тань!:)
В. Смайликов12.02.2018
Солодко нудишь так, шо я безпардонно пяний...)
Тимченко Виктория12.02.2018
:))
Радію))
В. Смайликов13.02.2018
Котяче?...Ли что ли?..)))
Тимченко Виктория13.02.2018
))) гг
Та яке з мене котяче радіо) Люблю собак, молчу себе тихонько)
В. Смайликов13.02.2018
А шо це за корыто, на яком дивчина прытулилась?...)
Тимченко Виктория13.02.2018
то подводная лодка в степях Украины))
В. Смайликов13.02.2018
Гы...вот ты хохмачка романтична...)))
Тимченко Виктория13.02.2018
ну ты тоже хмелеешь беспардонно)) так шо взаимно:))
В. Смайликов13.02.2018
в дребадан...)))
Матвиенко Елена12.02.2018
Грустное и красивое...
Финальные строки просто щемящие.
Тимченко Виктория12.02.2018
Лена, спасибо большое. Рада, что тебе нравится.

