Ми за звичкою поруч

Вiд життя, що блука навмання, не сховатись в наметi,

Капелюх, парасолька врятують вiд зливи лише.

Течiя. Мчим за обрiй удвох в нецiкавом сюжетi,

Балачки наче жмих, замiсть щiрих- вiдверте клiше.

 

Згасли зорi в ночi, наче ковдра накрило їх небо,

Шкандибае крiз роки зневiрений долею час,

Ми за звичкою поруч, кохання давно без потреби,

Ти та я, а навколо уламки розчавлених нас...