Ми за звичкою поруч
Вiд життя, що блука навмання, не сховатись в наметi,
Капелюх, парасолька врятують вiд зливи лише.
Течiя. Мчим за обрiй удвох в нецiкавом сюжетi,
Балачки наче жмих, замiсть щiрих- вiдверте клiше.
Згасли зорi в ночi, наче ковдра накрило їх небо,
Шкандибае крiз роки зневiрений долею час,
Ми за звичкою поруч, кохання давно без потреби,
Ти та я, а навколо уламки розчавлених нас...
