Затишок
Він вбачає у чаї притулок,
Життя не рівняє світанком,
Справи всі, немов той пакунок,
Що його відкладає до ранку.
Кожен день- це ніби пригода,
Про яку не хоче казати,
Його тішить чарівна природа
Та її незабутні закати.
Пірнає туди з головою,
І хочеться книжечку взяти,
І сам наодинці з собою,
Читати, читати, читати.
***
P.S. "Час від часу зводяться світи,
Реальність та, немов картина,
На глянці відблиски нові,
Весь простір його об'єктиву."
