Затишок

Він вбачає у чаї притулок,

Життя не рівняє світанком,

Справи всі, немов той пакунок,

Що його відкладає до ранку.

 

Кожен день- це ніби пригода,

Про яку не хоче казати,

Його тішить чарівна природа

Та її незабутні закати.

 

Пірнає туди з головою,

І хочеться книжечку взяти,

І сам наодинці з собою,

Читати, читати, читати.

 

***

P.S. "Час від часу зводяться світи,

Реальність та, немов картина,

На глянці відблиски нові,

Весь простір його об'єктиву."