Споконвічна мрія

Любов Шевчук

Споконвічна мрія

 

Мудрість виглядає із глибин,

До небес здіймається церквами.

Червоні грона спілих горобин,

Горнуться любов’ю поміж нами.

 

Камінні шати одягла земля,

Каштана їжачки гублять агати.

Природи карооке немовля,

Поруч намагається стрибати.

 

Корінням пробивається дубок,

Переможним островком надії.

Здіймає в небо крила голубок,

Миру, щастя споконвічна мрія.