Торкається осінь воріт...

Торкається осінь воріт,

Не хоче, красива, розлуки,

І вечір приходить мов кіт

Та проситься мило на руки.

Тече із думок потічок,

Слабенький, та вистачить нині,

Я душу закрив на гачок,

Нехай хоч тепер відпочине.