Зацвіту над тобою вишнею...

Зацвіту над тобою вишнею,

білим цвітом впаду на чоло.

Шепотітиму: «Не залиш мене –

нам так тепло удвох було».

 

Простелюся барвінком під ноги –

наче небо в траву пролилось.

Рушниками встелю всі дороги,

щоб тобі ними легше йшлось.

 

Обернуся стрімкою бистриною –

між твоїх берегів потечу.

Стану зграєю лебединою

і в твій край навесні прилечу.

 

Що, скажи, ще для тебе зробити?

Все, що скажеш, для тебе зроблю.

Не проси тільки розлюбити –

я не зможу. Не розлюблю…